Хто несе відповідальність за порушення в охороні праці?

Відповідно до законодавства України, охорона праці повинна бути забезпечена роботодавцем для кожного зі своїх працівників. Але й працівники не мають залишатися осторонь. У процесі трудової діяльності вони, по-перше, зобов’язані дбати не лише про власну безпеку та здоров’я, але й про безпеку і здоров’я людей навколо, а по-друге — знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження із засобами виробництва тощо.

Охорона праці на підприємстві та пов’язані з нею аспекти регулюються:

1. Численними національними законодавчо-правовими актами, серед яких ключовими є КЗпП України та Закон №2694-XII «Про охорону праці» (чинна редакція від 20.01.2018, підстава — 2249-VIII);
2. Рекомендаціями та конвенціями МОП з безпеки та гігієни праці, учасницею яких є Україна.

Наразі спеціалізованими медичними послугами у сфері гігієни праці користуються лише 15% працюючих у світі — переважно в великих компаніях, які оплачують медичне страхування та надають допомогу у разі травм, пов’язаних із роботою.

У світових умовах кризи зайнятості все більше людей шукають роботу в неофіційному секторі, де немає страхування та відсутні служби гігієни праці. Такі люди нерідко працюють в небезпечних умовах і страждають від професійних захворювань, травм і інвалідності. У багатьох соціальних групах, якщо годувальник сім’ї захворіє, страждає вся родина, адже соціального захисту не існує.

Дані ВООЗ у сфері охорони праці підтверджують:

• Служби гігієни праці, з якими роботодавці консультуються щодо покращення умов праці та стану здоров’я працівників, існують у більшості великих компаній в офіційному секторі.
• Понад 85% працюючих на малих підприємствах, у неформальному секторі, у сільському господарстві, а також мігранти не мають доступу до жодної системи гігієни праці.

На певні професійні ризики припадає значна частина хронічних захворювань:

• 37% — випадки болю в спині
• 16% — втрата слуху
• 13% — хронічні обструктивні захворювання легень
• 11% — бронхіальна астма
• 8% — травми
• 9% — рак легенів
• 2% — лейкемія
• 8% — депресія

Щороку 12,2 мільйона людей у працездатному віці, переважно в країнах, що розвиваються, помирають від неінфекційних захворювань.

Близько 70% працівників не мають жодного страхування, яке б компенсувало їм витрати у випадку професійного захворювання чи травми.

Дослідження показують:

Охорона здоров’я на робочому місці дозволяє:

• зменшити на 27% тривалість лікарняного;
• зменшити на 26% витрати компаній на медичне обслуговування.

Що впливає на здоров’я працюючих?

Активні працівники проводять на роботі приблизно третину свого часу. Зайнятість і умови праці мають значний вплив на рівність у сфері здоров’я. Хороші умови праці забезпечують соціальний захист, статус, можливості для самореалізації та особистого розвитку.

Натомість ризики, пов’язані з роботою, такі як висока температура, шум, пил, небезпечні хімічні речовини, несправне обладнання та стрес, спричиняють професійні захворювання, що можуть загострювати інші проблеми зі здоров’ям.

Також мають значення умови працевлаштування, вид роботи та місце працівника у трудовій ієрархії. Люди, що працюють у стресових або нестабільних умовах, частіше курять, менше займаються спортом і мають нездорове харчування.

Крім загальної медичної допомоги, працівники потребують:

• оцінки рівня впливу професійних ризиків;
• медичного моніторингу для раннього виявлення хвороб і травм;
• навчання лікарів та медсестер, яке сьогодні у більшості країн є відсутнім або недостатнім.

Ефективні заходи профілактики професійних захворювань:

• герметизація джерел забруднення;
• вентиляція приміщень;
• боротьба з шумом;
• заміна небезпечних речовин;
• ергономіка робочого місця;
• правильна організація праці.

Які заходи допомагають знизити ризики?

• Регулярні медичні огляди для раннього виявлення проблем.
• Системність відпусток для зменшення стресу.
• Знання алгоритмів надання домедичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.
• Включення тем гігієни праці в освітні програми та курси підвищення кваліфікації.
• Оснащення робочих місць аптечками для надання першої допомоги.